Морозова Валентина Василівна
Народилася 8 січня
1961 року в с. Шостаково Катеринопільського району на
Черкащині.
Коли 1979 р. я вступала до Черкаського
педагогічного інституту, керувалася лише захопленням українською літературою,
яке передала мені вчителька української мови і літератури Бездєнєжних Надія
Василівна. Я і досі пам»ятаю її інтонацію, жести, аналіз творів, хоча закінчила
школу 30 р. тому. Але в педінституті мій світогляд розширився саме через уміле
викладання української мови справжніми знавцями рідного слова. Вчителями, які
формували культуру мовлення, наголос, давали знання про етимологію слова,
правильність і стилістичну точність слововживання, були викладачі педінституту
Ганна Романівна Передрій, Гафія Михайлівна Мукан, Ганна Онуфріївна Піскун,
Василь Філатович Сич. Саме їм подяка за те, що навчили рідної мови і виховали у
мені вчителя.
Праця на педагогічній ниві починалася в с. Рижавка Уманського району на Черкащині. У зв»язку з сімейними і службовими
обставинами ( чоловіка було призначено директором школи) переїхала в с. Старі
Бабани цього ж району, в якому працюю вже 25 років.
Нове село, нові люди, нові назви… Який
філолог пройде повз цікавинку, не зверне увагу на мовлення тих, хто поруч, не
захоче дізнатися, чому те чи інше місце носить таку назву. Тож і мені було все
цікаве, хоча й до сьогодні відкриваю для себе в селі багато незнаного.
Захопилася народознавством. Кінець 80-х, початок 90-х – це той час, коли
почали відроджуватися народні звичаї, традиції, обряди. Вела у школі гурток
«Літературна світлиця». Вперше з дітьми для школи показували свято Калити,
Зустрічі Весни, говорили про історію створення української ікони, майстрів
вишивки, витинанки, призначення скрині, значення українського віночка. Діти
записували від старожилів розповіді про те, чому село, річка, ставки, ліси,
урочища, кутки мають такі назви, укладали словничок діалектизмів.
Згодом були гуртки «Рідне слово»,
«Золотослів», «Культура мовлення», «Стилістика». Під час усіх занять не оминали
можливості поєднувати народознавство, рідну мову та світову культуру. Мені
завжди хотілося розширити світогляд
учнів, захопити їх , розвинути жадобу знань, бо всім відомо про
обмежений доступ до інформації у селі.
Передплачувала такі видання, які б у
цьому допомагали. Методичні журнали «Дивослово», «Методичні діалоги», «Вивчаємо
українську мову і літературу», журнали «Кур"єр Кривбасу», «Жінка». Стосовно останнього
взагалі вдячність не має меж, бо це таке
видання, яке дає знання з різних галузей і допомагає читачам підвищувати рівень
освіченості.
Саме з журналу «Жінка» почалося
захоплення українознавством. Останніх чотири роки вела в школі саме цей
факультатив - «Українознавство»,
адаптований для учнів різних класів, «Літературний салон», використовуючи
технології «Полі культурні компетентності», «Проект». Сама складаю програму,
вона, звісно, недосконала, бо літератури обмаль, але в ході занять інформація
накопичується, учні теж роблять свій внесок у те , щоб всім було цікаво. Висловлюю подяку також автору збірника
диктантів «50 імен славних черкащан», Черкаси, 2004, Н.М.Шпильовій, яка зібрала
й упорядкувала розповіді про
видатних діячів української національної культури – наших земляків. Цей збірник
неодноразово ставав джерелом інформації
для уроків українознавства , української мови і літератури.
Факультатив «Українознавство» -
інтегрований курс, який розширює знання про Україну, як державу зі своїми
особливостями: мовою, звичаями, культурою, мистецтвом, видатними людьми,
взаєминами з іншими народами і державами. Інтегроване навчання використовую і
на уроках мови і на уроках літератури, коли є можливість поєднати різні галузі
знань. Наприклад, вивчаючи казку «Названий батько», дізнаємося про життя і
благодіяння Матері Терези, учні готують повідомлення про цю видатну жінку.
Читаючи оповідання К. Малицької «Соловей», спонукаю учнів до збору додаткових
відомостей про птаха солов»я у науковому стилі, виразного читання віршів про
цього птаха та про інших співочих птахів . Опрацьовуючи тему «Звукове значення
букв ю, я, є, ї», звертаю увагу учнів на
букву я. Називаємо слова з цією буквою. Хтось обов»язково пригадає слово
«яблуко». Учні одержують завдання намалювати цей плід, знайти відомості про
сорти яблук, а також підготувати повідомлення про видатних помологів. Звичайно,
всі розширюватимемо свої знання наступного
уроку, бо цікавою і пізнавальною буде інформація про видатну родину Симиренків.
Уроки розвитку зв»язного мовлення
дають багато можливостей для інтеграції, крім того, що удосконалюють уміння
володіти словом. На уроці «Переказ тексту наукового стилю» повторюємо
особливості типів та стилів мовлення. Проводимо спостереження над мовою,
порівнюючи тексти художнього, наукового і публіцистичного стилів, а також
тексти-описи, роздуми, розповіді на тему «Барвінок». Звичайно, як тут оминути
Ганну Барвінок ( Олександру Білозерську ), дружину П. Куліша, письменницю,
громадську діячку, благодійницю, яка свої коштовності продала, щоб допомогти
Тарасові Шевченку здобути малярську освіту в Італії. Демонструються
фоторепродукції картин Шевченка-художника.
Люблю уроки рідної мови, бо вони дають
багато можливостей для розвитку особистості дитини. Індивідуальний підхід до
кожного – правило роботи. Даю можливість висловитися кожній дитині, захистити
свою думку, навіть якщо вона є суперечливою. Застосовую технологію розвитку
критичного мислення, вирішуючи
поставлене перед собою завдання: розвивати мовлення учнів, дбати про його
культуру. І тут приходять на допомогу словники. У класі їх є багато: спільними
зусиллями вчителя й учнів словниковий фонд щороку поповнюється. Привчаю учнів
користуватися цим «пишним яром», як писав М. Рильський. Спочатку даю
характеристику словника, а потім систематично відсилаю учнів до того чи іншого
джерела, виховуючи потребу самостійно здобувати знання, озвучуючи знайдене на
весь клас. Коли є вільний час, то від учнів лунають пропозиції дати можливість
попрацювати зі словниками. Довідкова література знаходиться на всім відомому
місці, і кожний може, не питаючи дозволу, за потребою, навіть під час уроку
перевірити себе чи дізнатися щось нове зі словника.
Враховуючи сучасні педагогічні технології, були розроблені і проведені
уроки–філософське дослідження, інтегровані уроки мови і літератури, мови і
бібліографії, мови і живопису, уроки-диспути. Планую провести урок-гендерне
дослідження. Взагалі, щоб запровадити якусь інновацію, слід добре знати учнів,
бо щороку відбуваються зміни у розвитку і світогляді школярів, і тому, знаю з
досвіду, не можна один і той самий урок провести з тією ж віковою категорією
дітей тільки у різні навчальні роки.
Сучасна програма з української літератури містить багато цікавих творів,
які спонукають до роздумів, визначення широкого кола проблем, повертають до
морально-етичних цінностей. Але не завжди ці твори зрозумілі дітям з погляду
історичного проміжку часу, який вони охоплюють. Учитель намагається пояснити,
ввести дітей в атмосферу зображеного, але це вдається частково або й зовсім не
вдається.
Уроки української літератури – це можливість розвивати творчі здібності
дітей. Учні люблять інсценізації, даю можливість самим вибирати фрагмент твору
для втілення творчих ідей. Дивуюся, скільки фантазії, вигадливості докладають юні актори у доборі
костюмів, інтер»єру, як уміло використовують настанови вчителя, щоразу вносячи
свої інтонації в розуміння інсценованого твору. Інсценуємо багато і не тільки
за програмою, головне – зацікавленість дітей, акторські здібності виявляються в
ході підготовки. У пам»яті збереглися літературні вечори, які проводился в
рідній Шостаківській школі Лідією Володимирівною Білан, вчителем української
мови і літератури і моєю мамою. Хотілося б, щоб і мої вихованці зберегли найкращі спогади про час, прожитий у школі.
Вивчаючи літературний твір, обов»язково визначаємо його проблематику.
Учні готують аналіз твору, спираючись на визначені проблеми, обирають тему для
виступу за пропозицією вчителя або за власним бажанням. Отож і цікавість
підтримується, і бажання відзначитися нестандартним мисленням, логікою і
послідовністю побудови висловлювання.
Може скластися враження, що все дуже легко і просто, але за цим щоденна
праця над собою і над дитиною. Починаючи з п»ятого класу, коли приходять нові
учні, відбувається складний процес навчання і виховання, результати якого видно
через роки.
Радію, зустрічаючись із колишніми
своїми вихованцями, бо в тому, які ми є, і їх немала заслуга. Саме учні, наші
другі діти, підтримуть на уроках, спонукають до самовдосконалення, довіряють
себе вчителеві, а він прагне якомога більше дізнатися, щоб підтримати і
вдосконалити їх.
Нижче Ви можете ознайомитися зі сторінками моєї педагогічної діяльності. Урок за романом Івана Багряного "Тигролови"
Вивчаємо наш родовід
Мистецька світлиця пам"яті Квітки Цісик
Міжнародний день грамотності
Урок української мови в 10 класі
Плакат-переможець конкурсу "Україна і я"
Урок української літератури у 5 класі за творчістю Олександра Олеся
Презентація книги Ольги Павленко "Мальви на причілку"
Міжнародний день рідної мови
Інсценізація за творами Тараса Шевченка
Переможці конкурсу "Мій Шевченко"
Урок української літератури в 6 класі за творчістю Ярослава Стельмаха
Урок української літератури в 10 класі, "Лісова пісня"
День української писемності і мови
Український ярмарок
Літературне кафе "Я вибрала долю собі сама..." за творчістю Ліни Костенко
Переможці і призери районних олімпіад і конкурсів
|